Переважаючи гдратними фазами, як у
Переважаючи гдратними фазами, як у
Химические и минеральные добавки в цементы и бетоны - Синайко Н.П.
113 
Оскільки процеси гідратації цементу і властивості гідратних фаз визначають
властивості бетонної суміші та затверділого бетону чи розчину, тому виникає
необхідність дослідити процеси гідратації цементу з протиморозними додатками за
допомогою фізико-хімічних методів аналізу.
Згідно з даними рентгенофазового аналізу на діфрактограмах портландцементу,
гідратованого 1
добу, фіксуються лінії непрогідратованих мінералів (d/n = 0,302; 0,276; 0,274; 0,260; 0,218 нм та
ін.), а також лінії новоутворених гідратних фаз: гідроксіду кальцію (d/n = 0,490; 0,263 нм) та етрингіту (d/n = 0,971; 0,557 нм). Додатки тіосульфату та
роданіду натрію не виклікають значних змін у фазовому складі гідратованого
портландцементу. Переважаючи гідратними фазами, як і у випадку без додатків, є
етрингіт та гідроксід кальцію. Проте слід відзначити, що введення додатків Na2S203
і NaCNS в кількості 2,0 мас. % сприяє збільшенню інтенсивності ліній гідроксіду
кальцію, що свідчить про прискорення гідролізу алітової фази.
Ступінь
гідратації на 1 добу для звичайного портландцементу становить 24%, введення
додатків тіосульфату та роданіду натрію дозволило підвищити його до 52 та 445
відповідно. З часом тверднення ступінь гідратації зростає і на 7 добу становить
35; 60; 51 % відповідно для портландцементу без додатків і з додатками Na2S203
і NaCNS. Міцність цементного каменю зростає пропорційно збільшенню ступеня
гідратації (табл.1).
Для вивчення особливостей гідратаційного тверднення портландцементу з
додатками тіосульфату та роданіду натрію проводились дослідження гідратації
модельної системи C3S та С3А за допомогою рентгенофазового аналізу. З цією метою
вихідні мінерали змішували з солями Na2S203
і NaCNS у співвідношенні 1:0,5. Одержану пасту досліджували в терміни гідратації 1,